Эй, народ! Хочу рассказать вам о своем недавнем приключении, которое перевернуло мою школьную жизнь с ног на голову. Я решила, что мне нужна некоторая развлекуха и решила купить что-то особенное. Не буду говорить, как я это сделала, но скажу одно – закладки и интернет в наше время необходимы для такого дела.
Итак, я наткнулась на одну интересную закладку, где продают все, что только можно себе представить. Конечно, это было нечто!
Я знала, что хочу по-настоящему кайфовать, поэтому выбор пал на кокс. Не знаю, что мне подсказало выбрать такую грязную вещь, возможно, мое перевозбуждение или просто жажда приключений. Короче, я решила побыть old school и заказала этот клочок колумбийского кокаина.
Как только посылка пришла, я уже была в состоянии абсолютного аутотрипа. Каюсь, я была настолько взволнована, что не могла сосредоточиться на школьных проблемах, таких как одноклассники и их идиотские выходки.
Ты знаешь, школа – это такое место, где все пытаются впихнуть тебя в стереотипы и заставить себя быть такими же, как все. Но сейчас, благодаря этой закладке, я чувствую себя освобожденной от этих ограничений. У меня все теперь по-другому.
С каждым вдохом этой грязной субстанции я переживаю полное очищение моего тела и души. Вот такая тебе трава, которая меня вытаскивает из серости школьной жизни и позволяет ощутить настоящую свободу.
Конечно, я понимаю, что все это временно. Но сейчас я наслаждаюсь каждым моментом, кайфуя от этой чертовой закладки. Мне пофиг на школьников, пытающихся унизить меня или сделать что-то глупое в моей жизни.
Вся эта школьная вечеринка и глупые стереотипы – просто мелочи, перед которыми я закрыла глаза. Меня больше не заботит, что думают другие, я делаю то, что хочу, и чувствую себя прекрасно.
Итак, пока все меряются своими успехами и тратят время на ненужные вещи, я отрываюсь на полную катушку. Возможно, мне удастся найти что-то более стоящее, чем эта клочковая закладка, но пока что она дает мне то, что я искала.
Ну что ж, это было мое непосредственное приключение. У каждого свой выход из реальности, и я нашла свой. Закладки и наркотики – это только малая часть всего, что можно найти в этом большом мире.
| Закладки: |
Кайфовать: |
Кокс: |
Перевозбуждение: |
Трава: |
Колумбийский: |
Old school: |
Клочок: |
| Школьные проблемы |
Освобождение |
Ощущать свободу |
Мелочи |
Вытаскивать из серости |
Меряться успехами |
Ненужное |
Мой выход из реальности |
«Мне пофиг на школьников, пытающихся унизить меня или сделать что-то глупое в моей жизни.»
Вся эта школьная вечеринка и глупые стереотипы – просто мелочи, перед которыми я закрыла глаза.
Никто не должен судить меня за мое решение. Я просто ищу свой путь и свой способ наслаждаться жизнью. Но я также понимаю, что это не самый лучший выбор. Развивайтесь, общайтесь с интересными людьми, путешествуйте и находите то, что действительно вас вдохновляет. И помните, что жизнь – это не только школа, это всего лишь временное состояние, и оно пройдет.
Поэтому, будьте смелыми, ищите свою страсть, и не позволяйте ни одному клочку наркотика заменить ваше настоящее счастье.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!